Володимир Карплюк – голова Інвестиційної ради Ірпеня, СЕО Товариства «Відважних», Ірпінський міський голова в 2014-2018 рр., голова партії «Нові Обличчя». Із ним повʼязаний найактивніший етап розвитку Ірпеня. За час, коли Карплюк був мером, в Ірпені відбулися масштабні трансформації, що вразили всю країну. Більшість із тих, хто живе в місті, звикли до парків, площ, набережної. А для тих, хто приїхав сюди нещодавно, складно уявити, що всього цього не було.
24 лютого 2022 року, коли країна прокинулася від ракетних обстрілів, Володимир Карплюк залишився в Ірпені і активно допомагав містянам з евакуацією. Після деокупації регіону він ініціював ряд проєктів, направлених на відновлення міста. Зокрема, Irpin Reconstruction Summit, що обʼєднав сотні архітекторів та урбаністів, які розробили десятки проєктів відбудови міста і нині працюють над стратегією розвитку Ірпінської громади. А ще – Фонд відновлення Ірпеня, який залучив десятки мільйонів гривень для відновлення Ірпінської громади.
Ми поцікавилися, яким Володимир Карплюк бачить майбутнє Ірпеня і як місто йде до цього майбутнього.
ITV: Володимире Андрійовичу, чи можна сказати, що Ірпінь вже оговтався після військових дій на території міста?
⁃ Усі, хто бачив Ірпінь у квітні 2022 року, мають з чим порівняти. Ірпінь був першою звільненою громадою на Київщині, яка мала величезні руйнування. Першим показав ефективну роботу з відбудови. Тепер цю практику можна ширити на інші міста – в Ірпені може бути потужний хаб по відбудові всіх деокупованих та постраждалих населених пунктів України. При цьому, ми все ж маємо сотні невирішених проблем. Їх вирішення залежить від ефективної роботи місцевої та центральної влади. Тому розслаблятися рано.
ITV: Ви згадали «місцеву владу». Чи задоволені ви роботою нинішнього міського голови від очолюваної вами партії “Нові Обличчя” Олександра Маркушина? Як в цілому можете оцінити роботу міської управлінської команди?
⁃ Олександр Маркушин відіграв важливу історичну роль у житті громади. Під час оборони Ірпеня він зробив дуже багато, щоб люди, які залишилися в місті, отримували надію на повернення до рідних домівок. Щодо того, чи задоволений я нині роботою міського голови і управлінської команди, – в таких оцінках я ніколи не задоволений. І справа тут не конкретно в Маркушині чи будь-кому іншому з команди. Так самокритично-вимогливо я ставився і до своєї персональної роботи на цій посаді. Якщо ти хочеш бути постійно ефективним для містян, то вже через годину маєш забувати про всі свої попередні досягнення і активно працювати далі. В цьому є проблема: більшості людей дуже кортить якомога довше відчувати смак незначних досягнень.
ITV: Чи означає це, що Ви очікуєте від них більшого?
⁃ Однозначно так! Будь-яку роботу можна та потрібно робити краще. Але у їхніх певних недопрацюваннях є і моя відповідальність. Я чітко це усвідомлюю і є критичним як до членів команди, так і до себе. Наша команда завжди вирізнялася з-поміж інших дотриманням обіцянок перед своїми виборцями. Це потребує у новому році ґрунтовного аудиту та ефективних управлінських рішень з урахуванням потреб кожного округу Ірпінської громади. Разом з головою фракції “Нові Обличчя” в міськраді Олександром Пащинським ми проговорюємо врахування в бюджетних програмах потреб кожного мешканця. Важливо максимально долучити до цього процесу депутатів, які в щоденній комунікації з людьми.
ITV: Нещодавно Ви сказали, що все, що зараз робиться в місті – це «залатування дірок». Що це означає?
В умовах обмежених бюджетних можливостей місто справді зараз «залатує дірки». Тисячі родин – у дуже складному становищі, вони вимагають інших пріоритетів. Коли дев’ятиповерховий будинок, який потенційно може вціліти після пошкоджень, потребує термінового ремонту даху, то саме ось це «латання дірки» є більш пріоритетним. Тому, однозначно, ще декілька років для міста буде пріоритетом вирішення житлових питань містян, які втратили свої оселі.
ITV: На Вашу думку, скільки саме років потрібно Ірпеню, щоб «долатати ці дірки»?
Із тими темпами, які ми взяли, які нам дозволяють підтримувати держава, міжнародні інституції, організації, фонди, я думаю, що два-три роки Ірпеню вистачить, щоб повноцінно відновитися. Але місто має формувати політику продовження тісної взаємодії з UNICEF, МОМ, ПРООН, Добробатом та іншими інституціями, що працювали над відновленням Ірпеня. Важливо, щоб міська влада тісно та більш відповідально взаємодіяла з керівництвом Київської обласної військової адміністрації, з Фондом ліквідації наслідків російської агресії та з депутатським корпусом Київської облради.
ITV: Уявімо, що надворі 2030 рік. Вже давно завершилась війна, Ірпінь повністю відбудували. Яким Ви бачите місто в цей час?
— У першу чергу я бачу Ірпінь безпечним для проживання. Тому що саме безпека – один із основних критеріїв, який використовують у всьому світі для оцінки якості життя. І коли ми говоримо «безпека», то маємо на увазі не тільки безпеку від ракет і дронів, а взагалі щоденне життя. У 2020 році журнал «Forbes» оцінював українські міста у контексті умов для ведення бізнесу. Тоді Ірпінь посів третє місце за безпечністю – завдяки якісній роботі поліції і унікального проєкту «Муніципальна варта». Тож у 2030 році я бачу Ірпінь безпечним. Це однозначно.
Якщо ж говорити про майбутнє в цілому, то Ірпінь має зберегти славу зеленого міста. Ми маємо створити таку туристичну інфраструктуру, щоб і кияни, і мешканці всієї Київщини хотіли приїхати сюди відпочивати. А для цього потрібно підкреслили все те позитивне, що маємо. Це – неймовірні природа, річка, культурна історія.
Окремим напрямком має стати розвиток концепції “Ірпінь – столиця української літератури”, активне просування Літературної премії Ірпеня, створення пам’ятників поетам та письменникам, видання доповненої історії громади, видання творів ірпінських митців, розвиток щорічного художнього пленеру “Намальований Ірпінь”. Вагомим кроком є модернізація Музею історії Ірпеня, яку ініціювала очільниця відділу культури Євгенія Антонюк.
Зробивши це, ми створимо величезний туристичний потік і підтримаємо велику кількість підприємців, які вже працюють в Ірпені і які ще почнуть працювати саме завдяки туристам.
ITV: Тобто Ваша ставка на туризм?
Це – один із основних напрямків. Туризм може бути різний: спортивний, медичний, культурний тощо. Наприклад, у напрямку розвитку спортивного туризму ми презентували продовження набережної у дві сторони – до Варшавської і до Житомирської трас. Це буде дуже класний туристичний об’єкт, де можна буде взяти велосипеди чи самокати і провести час весело і з користю з родиною у красивому місці. І це ж не тільки про велоспорт. Відпочинок біля річки – це і пляжі, готелі, ресторани, прокат самокатів, роликів тощо. Все це розвиватиме і популяризуватиме наше місто.
ITV: Розвиток туризму – це в першу чергу розвиток малого бізнесу. А як щодо великого і середнього бізнесу?
Однією з ініціатив Інвестиційної ради є створення технопарку між Ірпенем та Михайлівкою-Рубежівкою. Там логістично дуже гарна локація, між трьома трасами, із можливістю виїзду на Київ. Але, на мою думку, ми всі трохи в цьому напрямку недопрацьовуємо. І міська влада, і Інвестиційна рада, вся управлінська команда міста має бути більш активною в напрямку впровадження цього проєкту.
ITV: На скільки, на Вашу думку, може зрости населення міста за найближчі 5 років? Чи залишилися в Ірпені місця, де ще можна звести багатоквартирні будинки?
Нам потрібно не забувати, що ми не тільки місто, ми – громада. Сам Ірпінь уже не має перспективи великого розвитку в цьому плані. На думку управлінської команди і на мою особисту думку, в межах Ірпеня, а це 1700 гектарів, треба обмежитися забудовою не вище п’яти поверхів. Але Ірпінь має право розвиватися в ширину так, як це відбувається по всьому світу. Це було передбачено Генпланом Ірпеня 2018 року і, я переконаний, що Генпланом уже територіальної громади буде передбачено розширення громади в напрямку сіл, які приєдналися до Ірпеня. Однак при цьому, якщо в села і піде багатоквартирна забудова, то вона має бути тільки малоповерховою, до чотирьох поверхів.
ITV: І що отримають мешканці сіл, коли до них зайдуть забудовники?
Ми розуміємо, що розширюючи громаду, ми маємо створювати комфорт. Наприклад, у Михайлівці-Рубежівці та Козинцях потрібна центральна каналізація, там дуже слабка інфраструктура, яка потребує уваги і розвитку. Зокрема треба розвивати транспортну інфраструктуру – там є проблема дістатися і в Ірпінь, і в Київ.
ITV: В Ірпеня теж є проблема дістатися в Київ зранку. Затори з Ірпеня в Київ це назавжди?
Альтернативою автомобільному рухові має стати комунальний громадський транспорт. Коли він стане доступним, то, згідно із дослідженнями, близько 30% власників автомобілів пересядуть на автобуси. Крім того, кожен третій автомобіль, який сьогодні заїжджає на кільце біля водоканалу, це – автомобіль не з Ірпеня. Близько 35% трафіку – це трафік з Бучі, Ворзеля, Немішаєвого, Бородянки. І ми маємо дати і їм альтернативу. Це має бути об’їзна дорога, щоб ці всі машини об’їжджали Ірпінь, не заїжджаючи в місто.
ITV: Реалізація цих проєктів – це історія скількох років?
Цей план був презентований нашою командою ще у 2020 році. Звичайно, війна відтермінувала його реалізацію. На сьогодні не можу дати чесну відповідь на це питання, бо наша громада відсунулася у розвитку рівно на той період, скільки триватиме війна. Ми прекрасно усвідомлюємо, що містяни не зрозуміють будівництво об’їзної дороги до тих пір, поки ми не відбудуємо весь житловий фонд. Тому нам спершу потрібно вирішити питання відновлення житла для людей, а потім уже все інше. Але масштаби руйнування Ірпеня такі, що місто не здатне саме, без допомоги держави, без допомоги міжнародних партнерів спрогнозувати план відновлення. Якщо допомога буде тривати в такому ж форматі як зараз ще 2-3 роки, то ми за цей час відновимося і далі будемо втілювати в життя всі інші задуми й ідеї.
ITV: Ви вірите в те, що міжнародні партнери ще протягом 2-3 років будуть фінансувати відбудову Ірпеня?
Вірю! Ми були в десятках країн, шукали підтримки, розказували про Ірпінь і бачили, що вони переживають разом із нами, що їм болить те, що відбувається в Україні. Вони розуміють значення Ірпеня в цій війні, що є дуже важливо. І вони не просто розуміють, а вже допомагають нам. Все залежить від того, як українці будуть поводитися всередині країни. Ми маємо бути максимально прозорими, не маємо гризтися один з одним під час військового стану. Війна – це час, щоб ми всі об’єдналися. Ми маємо спочатку перемогти зовнішнього ворога, а вже потім вести всі інші розбірки.
ITV: Чи оновлюватиметься найближчим часом Ваша команда?
⁃ Обовʼязково. Ми – в активному пошуку нових кадрів. Тому, якщо хтось відчуває в собі потенціал, чекаємо від таких людей ініціативи. У моєму світогляді команда повинна постійно оновлюватися, даючи можливість для самореалізації кожного фахівця. Команда серйозно посилилася людьми, які зуміли довести свій професіоналізм та господарчий підхід – це перший заступник Ірпінського міського голови Андрій Кравчук, “головний по відновленню” Сергій Канюра, керуючий справами виконкому Дмитро Негреша, якому довірили працювати першим заступником голови теж постраждалої Бородянської селищної громади. Тому мова не лише про Ірпінську громаду, а про можливості фахового зростання в різних регіонах та напрямках.