Він любив навчатися. Хотів поїхати здобувати освіту за кордон. Але не зміг полишити Україну. Став на її захист.
Назарій Драшпуль ірпінець, випускник Фахового коледжу НУБіП, герой. Він загинув рік тому, 28 серпня 2022 року, поблизу Павлівки Донецької області. Назарій потрапив під ворожий обстріл, коли евакуйовував своїх поранених побратимів. Йому було лише 27.
Надія Горбатюк, посестра Назарія Драшпуля:
«Назарій у моєму серці, моїй пам’яті, у моїй душі назавжди залишиться таким добрим, чуйним, усміхненим хлопчиком. Кмітливим, веселим, дуже розумним. Коли рік тому я побачила повідомлення мами Назарія, це був біль, було дуже важко».
У роковини загибелі Назарія Драшпуля на стіні його рідного коледжу відкрили меморіальну дошку у його честь. Вшанувати пам’ять героя зібралося багато людей. Рідні, близькі, побратими, учні коледжу та просто небайдужі містяни.
Олександр Маркушин, Ірпінський міський голова:
«Назарій для нас герой. Він відав найдорожче — він віддав своє життя заради нас з вами. Ми ніколи не повинні про це забувати. І ми повинні нашим дітям, нашим нащадкам постійно про це казати і розповідати».
Дмитро Костюк, директор Ірпінського фахового коледжу НУБіП:
«Меморіальна дошка, яка сьогодні встановлена, відкрита, буде нагадувати нам про його подвиг. Будемо пам’ятати його все життя. Вічна пам’ять герою!».
У 2014 році Назарій пішов служити у 101-у окрему бригаду охорони Генштабу, періодично виконував бойові завдання у зоні АТО.
Наталія Федорчук, посестра Назарія Драшпуля:
«Назарчик, він прийшов такою дитиною. З таким юнацьким максималізмом, але добрий, щирий, щедрий. І він так ріс просто на наших очах».
24 лютого 22 року Назарій Драшпуль пішов добровольцем у військкомат. Разом із побратимами вони захищали Київщину, Чернігівщину, Сіверщину, Харківщину, а коли звільнили ці території, поїхали вибивати ворога на Донеччину.
Владислав Драшпуль, батько Назарія Драшпуля:
«23 числа з вечора у нього все було вже складено. Рюкзак складений, бронижелєт заготований. 24 він просто вже встав, закинув рюкзак і спитав, чи завезу я його у військкомат. Ввечері він вже був на позиціях. На Донбасі особливо було важко. Їх випалювали фосфором, градами, ураганами, мінометами, танками, літаки. Все на них працювало. І Назар сміявся, казав, коли на нас працює танчик ми передаємо, що все спокійно».
Назарія Драшпуля посмертно нагороджено орденом «За мужність» 3 ступеня. Нагороду передали батькам героя.
Михайло Паначук, начальник відділення морально-психологічного забезпечення:
«Від імені Президента України, Верховного Головнокомандувача, прийміть цю нагороду, як відзнаку держави, якій вільно і до кінця служив ваш син».
Назарій не перший випускник коледжу, який загинув на війні. Тепер їх тут троє, навіки закарбовані у камені герої. Сергій Лантушенко, Ільгар Багіров та Назарій Драшпуль.