«Вишиванку одягаймо, Україну прославляймо»! У Всесвітній день вишиванки ірпінці вийшли на головну площу міста, щоб продемонструвати красу нашої культури, національну гордість та силу українського духу.
Злата, мешканка Ірпеня:
«Мою вишиванку мені передала бабуся. І казала, щоб я її берегла все своє життя, і носила з любов’ю»».
Марина Резакова, вчителька ірпінського ліцею «Лінгвіст»:
«Це наш код і оберег, який має особливе значення для нас українців. І ніякі війни і суперечки у нас його не віднімуть».
Олена Циганенко, директорка Ірпінської центральної бібліотеки ім. Максима Рильського:
«Це — захист і краса. Наша українська краса».
Усі, хто одягнув сьогодні вишиванку, також зізнавалися, що для них це — не просто гарний національний одяг, а й символ єднання і зв’язок з традиціями наших предків. Дехто навіть береже своє вбрання вже для своїх нащадків.
Євгенія Антонюк, керівниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«У мене є вишиванка вінчальна. Я її одягаю дуже рідко. Можливо мої доньки чи онуки захочуть одягнути її колись у майбутньому. Тому бережу для них».
Учасники заходу залюбки ділилися, як обирали собі вишиванки, чи визначальними були візерунки і з яким настроєм носять цей одяг.
Юлія Устич, заступниця Ірпінського міського голови:
«Тут дуже цікавий орнамент вишивки. Він мені був до вподоби, тому я обрала саме цю вишиванку. А в моєму гардеробі чотири вишиванки. Але сьогодні таке натхнення, такий настрій, тому обрала таку сукню».
Олександр Пащинський, депутат Ірпінської міської ради:
«Цій вишиванці напевно вже з десяток років. Я був на Закарпатті і там, як ми всі знаємо, багато хто вміє виробляти власноруч такі вишиванки. Тому мені вона сподобалась і я її придбав».
В ірпінців є також незмінна добра традиція, яку вже підхоплює молоде покоління: жодне свято не буває без спільних фото із борцем за свободу та символом національної ідентичності Тарасом Шевченком.