Вам часто доводилося слухати, як звучить старовинна ліра? Ось зараз ви її чуєте.
Якщо кобзарі мандрували з кобзами, старосвітськими бандурами, то під акомпанемент саме цього інструменту виконували древній епос незрячі мандрівні співці. Як могла звучати ліра 300 років тому – демонструє Андрій Ляшук.
Андрій Ляшук, лірник:
«Оце у мене в руках інструмент, я його називаю старосвітська ліра. Бо це зроблено за музейним зразком. Але також у мене є і хроматична концертна ліра з якою можна експериментувати і робити якусь музику нову, експериментальну і це теж повинно існувати».
Кобзарі, лірники, бандуристи. Вже традиційно вони з’їхалися до Ірпеня на благодійний фестиваль «Кобзарський спас». Саме Ірпінь був батьківщиною першого цехмайстра Київського кобзарського цеху Миколи Будника, тому кобзарі приїжджають сюди часто.
Віталій Кобзар, кобзар, організатор фестивалю:
«Ірпінь – це таке сакральне місце, оскільки Микола Будник тут похований. Він тут жив. Це — намолене місце у якомусь розумінні, і кобзарі завжди сюди приїжджають. Нам тут добре і майструється і співається».
Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Це дуже важливо, що саме в Ірпені кобзарі можуть продовжувати ту традицію, яка тут дуже потужно почала відроджуватися на початку 2000-них панмайстром Миколою Будником. Це така унікальна традиція, яку ми маємо не лише зберегти, але й передати нашим нащадкам».
Сучасні кобзарі називають себе реконструкторами українських епічних традицій. І цього разу серед вікових дубів парку Незнайка на імпровізованій сцені кафе «Тераса» звучало багато старовинних дум.
Олесь Санін кінорежисер, лірник:
«Нам здавалося, що колись там якісь пісні були про прадавні часи, про подвиг козаків, про те, що вони в полі помирають, про те, що пам’ять про них не лишається. Пісні дівчатам, які втратили своїх близьких на війні. Ми думали, що це наша давня пам’ять. А тепер це виявилося, що ми співаємо про сьогоднішній день.
Багато сучасних кобзарів пішли боронити Україну. Відомий бандурист, лірник, Тарас Компаніченко зараз теж служить у війську. У своїй частині — він кобзар. Розповідав, що йому не раз доводилося співати на похоронах воїнів, які полягли за Україну. І ці кобзарські пісні часто лунають для молодих теперішній вдів.
Тарас Компаніченко, заслужений артист України, кобзар, лірник:
«Взоруючись на високі, вибачте за тавтологію, взірці епіки ми можемо творити сучасні твори і впливати, в тому числі, на розуміння за що воюють, за що стоять наші захисники, які часто не знають української традиції».
Зараз на сцені ви бачите бандуриста, який теж пройшов шлях воїна. Ігор Ждан. З початку повномасштабного вторгнення він захищав Київщину. Потім воював на Сході. Після поранення повернувся до цивільного життя. А в руках у нього бандура побратима Василя Жованика, який зараз на фронті.
Ігор Ждан, бандурист:
«Він тут в Ірпені часто грав раніше. Батько в нього загинув. Герой України».
Глядачі ж не приховували емоцій від такого несподіваного для них унікального концерту.
Вероніка, мешканка Ірпеня:
«Дуже подобається. Насолоджуємося».
Гаяне, гостя з Києва:
«Нам дуже подобається. Тому, що це дуже тематично. Це йде до людей і це слухаємо ми, це слухають наші діти».
Люди не лише слухали музику, а й долучалися до збору на придбання РЕБу для 2 батареї, 10 батальйону, 59 бригади ЗСУ. Цей збір організували учасники фестивалю. Разом вдалося зібрати понад 4 тисячі гривень.
Аміна, гостя з Києва:
«Я народилася в Україні і я дуже вдячна що наші українці, які створили нам історію, що у нас є історія, що ми незламні і незалежні. Слава Україні! Героям слава!».