Надія Дроган, журналістка:
«Чи тяжко бути вчителькою»?
Наталія Сеньків, вчителька початкових класів Ірпінського ліцею «Мрія»:
Тяжко тільки зараз, коли ми усі живемо в таких складних умовах. А взагалі для мене це дуже просто. Я обирала цю професію серцем. Ще з дитинства мріяла бути вчителем. І коли вступала, чітко розуміла, ким я буду і бачила себе тут. Діти мене заряджають. Тому зовсім не складно».
Марія Нельзіна, директорка ірпінського дитячого садочка «Лісова пісня»:
«Я сама зросла в інтернаті і в мене була дуже хороша вихователька. І мені хотілося бути вихователем. Я жодного дня не пошкодувала, що пропрацювала з дітками».
Кращі з кращих. Розумні, самовіддані, мотивовані. З нагоди Дня працівників освіти в Ірпені відзначили вчителів, вихователів та працівників позашкільних закладів, які попри війну, усілякі труднощі віддають частинку свого серця дітям.
Юлія Устич, заступниця Ірпінського міського голови:
«Ми зі свого боку робимо все можливе, щоб ви відчували себе комфортно, щоб ви відчували себе важливими, щоб ви пишалися тим, що несете горде звання педагог. Тому що у нас час освіта – це розвиток майбутнього».
Надія Дроган, журналістка:
«Не шкодуєте, що обрали вчительську професію?:
Ольга Орлова, вчителька фізики і хімії ірпінської гімназії «Освіта»:
«Не шкодую. Тому що пішла за покликом серця. Це був усвідомлений вибір професії. Нарешті обрала колектив, який мені дуже подобається.
Надія Дроган, журналістка:
«Але ж у вчителів зарплата невеличка, як вам це?
Ольга Орлова, вчителька фізики і хімії ірпінської гімназії «Освіта»:
«Я знала куди я йду. Мене цікавило спілкування з дітками і можливість їх чомусь навчити. Тому мене це не зупинило».
Ірпінська громада може пишатися своїми освітянами. Адже вони серед перших в номінації «Вчитель року» не лише на Киїщині але й в Україні. Ірпінські педагоги є членами журі багатьох обласних та всеукраїнських конкурсів, вони – учасники численних освітніх проєктів різних рівнів. Але найяскравіший результат праці ірпінських педагогів – це досягнення їхніх учнів.
Олег Білорус, начальник управління освіти ІМР:
«Наші заклади – у першій сотні по кількості в рейтингу НМТ. Наші учні кращі в проєкті «Пліч-о-пліч. Наші учні кращі серед призерів і переможців олімпіад, написання МАНівських робіт і таке інше».
Серед тих, чиї учні прославляють громаду на різних конкурсах, і вчителька фізики Ірпінського ліцею інноваційних технологій – Наталія Дмитренко. Їі вихованці входять у десятку найкращих юних знавців фізики в Україні. Наталія каже, зростає разом зі своїми учнями.
Наталія Дмитренко, вчителька фізики Ірпінського ліцею інноваційних технологій:
«Мене мотивують мої учні. Коли я бачу, що вони хочуть щось дізнатися нове і разом з ними я дізнаюся щось нове також».
Наталія Тіт, заступниця директорки Ірпінського ліцею інноваційних технологій:
«Попри те, що це молода педагог, вона обожнює свій предмет, дуже любить дітей і має шалені результати».
Відомо, що в освіті немає неважливих предметів. Серед нагороджених було цього разу багато й фізкультурників.
Надія Дроган, журналістка:
«Вам вдається довести дітям, що фізкультура – це важливо?:
Богдан Головко, вчитель фізкультури ірпінського ліцею «Мрія»
«Так. Звичайно. Завдяки власному прикладу. Я сам спортсмен. Все своє життя займаюся спортом і діти це бачать, і їм це подобається і намагаються весь час тренуватися, займатися спортом і фізкультурою».
Освітяни зізнаються, що працюють не заради подяк, але все ж така увага міста до них є приємною і мотивуючою.
Наталія Максименко, вчителька початкових класів ірпінської гімназії «Освіта»:
«Для мене це — мотивація. Що про мене згадали, що недаремна наша праця вчительська і це маленьке таке підкреслення. Така подяка буде ще більше нас надихати на ще більші творчі звершення і працювати так далі».
Освітянське свято є також доброю нагодою почути слова вдячності вчителям і від батьків.
Антоніна Довганич, депутатка Ірпінської міської ради, мама двох учнів:
«Я б ніколи не змогла б бути вчителем. Це віддана праця. Мені завжди здається, що вона недооцінена. І завжди хочеться подякувати все більше і більше. Тому ми їм дякуємо від усього серця і щиро вклоняємося за їхню роботу».