В Ірпені у парку Письменників з’явився «Гай дитячих снів». Тут висадили 25 райських яблуньок, щоб крізь роки проростала пам’ять про дітей, яких забрала війна.
Анжела Макеєва, секретарка Ірпінської міської ради:
«Це — місце пам’яті про наших маленьких діток, яких більше немає з нами. Життя яких забрала війна. Ми повинні робити все, шоб це зупинити. Ми будемо підтримувати Збройні сили України, ми будемо про це говорити. Ніхто не має права забирати життя наших дітей».
Висадити молоді даревця пам’яті прийшли родини загиблих дітей, звичайні мешканці громади. Серед них й ірпінці, для яких місто стало другою домівкою, бо першу знищила війна.
Ольга, переселенка з Горлівки:
«Я хочу, щоб пам’ятали про цю війну. Я хочу, щоб пам’ятали цих дітей, і я хочу, щоб Україна розцвітала й далі. Коли визволять наші міста, ми поїдемо наші міста відбудовувати».
Висадкою райських яблунь в Ірпені вшановують пам’ять не лише загиблих ірпінських дітей, але й усіх дітей України, яких убила росія.
Альона Назаренко директорка БФ «Всеукраїнська волонтерська спільнота «Для українців»:
«Ми звертаємо на це увагу суспільства тому, що злочини росії не припиняються. На цьому тижні також усі були свідками, як вони знову вбили багато дітей нашої країни».
Микита Козиренко, представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Києві і Київській області:
«Сьогодні вже 325 дерево буде висаджено у рамках цієї акції. Хочемо все віддати, аби діти були живі».
Висадження «Гаю дитячих снів» організувала «Всеукраїнська волонтерська спільнота «Для українців» у межах проєкту «1+1» та глобальної екологічної ініціативи «Озеленення планети».
Під час цієї акції в Ірпені зафіксували рекорд України «Найдовший рушник єднання з державною символікою усіх регіонів».
Ярослава Бояркіна, представниця «Книги світових рекордів»:
«На даному рушнику по техніці вибійка зафіксовано 25 гербів і національний герб України, які відображають кожен регіон».
Довжина рушника-рекордсмена — 27 метрів 41 сантиметр. Ширина – півтора метри. Його розмалювали небайдужі мешканці громади минулих вихідних на ірпінській набережній. Кожен охочий міг залишити на історичному рушникові відбитки своїх долонь.