Колись вони вперше переступили поріг своєї школи — з великими портфелями, сором’язливими посмішками і з очима, повними мрій. А сьогодні вже виходять на шкільне подвір’я, щоб станцювати свій прощальний шкільний вальс.
В Ірпінській громаді — свято останнього дзвоника. Ми побували одразу у двох закладах освіти: ліцеї «Лінгвіст» та Ірпінському ліцеї інноваційних технологій. Вони поруч, але атмосфера в кожному — своя, особлива.
Іван Нечипорук, вчитель інформатики Ірпінського ліцею інноваційних технологій:
«Сьогодні ми не підбиваємо підсумки, як звикли то робити на останньому дзвонику, сьогодні ми разом з вами складемо ваш список справ на літо».
Олександр Гулянський, учень 11-м класу Ірпінського ліцею інноваційних технологій»:
«Я був у математичному класі і дуже гарно підготувався до вступу в університет на свою спеціальність».
Катерина Антімова, учениця 11-а класу Ірпінського ліцею «Лінгвіст»:
«Я б ще хотіла повторити, звичайно, цей рік. Бо це, як останній раз. Мені дуже все сподобалося, вчителі тут просто неймовірні».
Катерина Горбунова, учениця 11-б класу Ірпінського ліцею «Лінгвіст»:
«Дуже сумно покидати це місце. Тому що тут стільки вражень, стільки емоцій, стільки часу ми проводили разом з друзями, разом з вчителями. І дуже сумно залишати це все саме тут і переходити в новий етап життя».
Олександр Пащинський, депутат Ірпінської міської ради:
«Я надіюсь, що у наступні роки наші діти вже будуть без сирен навчатися. Я побажаю кожному випускнику, щоб він знайшов себе у подальшому житті. Знайшов той вуз, напрямок і реалізовував себе у майбутньому».
Випускники кажуть, хоч і дзвоник останній, і вальс прощальний, але це не кінець, а лише старт у нове життя.
Нона Костанян, учениця 11-б класу Ірпінського ліцею «Лінгвіст»:
«Зараз напишу ММТ і напевно піду в Шевченка, якщо наберу відповідні бали. -І на кого ви будете вчитися? -На юриста».
А ще останній дзвоник – це добра нагода сказати хороші слова своїм вчителям.
Валерія, учениця 9 класу Ірпінського ліцею «Лінгвіст»:
«Вчителі у нашій школі дуже добрі. Завжди допоможуть підкажуть, якщо щось не зрозуміло».
Анна Ковтун, учениця 11-го класу Ірпінського ліцею інноваційних технологій:
«Вони навчили багато цікавого. І вже за три роки вони стали рідними, стали краще тебе розуміти».
Вчителі ж у свою чергу теж раді повихваляти своїх учнів. Кажуть — це найкращі у світі діти.
Тетяна Сергіївна, класна керівниця 9-а класу Ірпінського ліцею «Лінгвіст»:
«Тому що ці діти, не зважаючи на тривоги, не зважаючи на усі блекаути, на карантини, вони ніколи не казали, що не хочемо писати контрольну роботу, ми не вивчили домашнє завдання. Ми готувалися до усіх виховних годин. Ми в укриттях співали пісні».
Марія Гостін, директорка Ірпінського ліцею інноваційних технологій:
«Талановиті, неймовірні. Вони зовсім інші, ніж попередній випуск. І я впевнена, що вони вступлять у всі вузи, куди вони хочуть. І вони будуть відомими. Ми ще їх побачимо».
Хоча вчителі й пишаються своїми учнями, але не думайте, що вони згадуватимуть лише, як вчилися і які оцінки отримували сьогоднішні випускники.
Алла Михайлівна, класна керівниця 11-А класу Ірпінського ліцею «Лінгвіст»:
«Як вчилися і як ми з ними подорожували. Багато подорожували. Об’їздили 5 країн світу».
Ольга Гущина, класна керівниця 11-І класу Ірпінського ліцею інноваційних технологій:
«Навчання — то є звичайна річ. А те, що діти витворяють за межами навчання, — це щось дуже особливе».
В ІЛІТІ навіть на випускному продовжують бешкетувати. Але вже усі разом – і діти, і вчителі.
Іван Нечипорук, вчитель інформатики Ірпінського ліцею інноваційних технологій:
«Ті, хто на у роках фізики розкрив більше законів ніж адвокат у суді…
…Люди, які знаходять ікс навіть там, де його немає…На сцену запрошуються призери міської олімпіади з математики».
Ось так з гумором, жартами і підтекстами нагороджують тут своїх учнів та вчителів за особливі досягнення у навчанні. Тут кажуть, легкість у спілкуванні – це їхній звичний стиль. І він не заважає, а лише сприяє отримувати знання, і, врешті, допомагає визначитися кожній дитині у її майбутньому.
Кіріл Топал, учень 11-М класу Ірпінського ліцею інноваційних технологій:
«Ну, я хочу бути мільйонером в майбутньому. Ну там вже як вийде. Поки зараз планую вступати на якісь інженерні спеціальності».
Ліза, учениця Ірпінського ліцею інноваційних технологій:
«Головне здати МНТ, а плани у мене на медичний університет».
Катерина Антімова, учениця 11-а класу Ірпінського ліцею «Лінгвіст»:
«Я піду в бізнес. Ще не знаю точно куди. Але ось точно бізнес».
Останній дзвоник – це особливий день не лише для випускників, але і їхніх рідних. На цьому святі вони і раділи, і хвилювалися разом із дітьми.
Оксана, мама випускника ірпінського ліцею «Лінгвіст»:
«Важкий був рік. Але нічого. Вчилися, до МНТ готуємося. Буде все добре. Тримаємо стрій».
Любов, бабуся випускниці ірпінського ліцею «Лінгвіст»:
«Ми радіємо. Але хочемо, щоб був мир тільки. Щоб наші діти жили в Україні вільній, незалежній, щоб у нас був спокій за наших дітей. А у них, щоб було майбутнє в нашій Україні».
Сергій, дідусь випускниці ірпінського ліцею «Лінгвіст»:
«Наші діти найкращі. Вони сильні. Вони все подолають і будуть жити у щасливій Україні».
Загалом цього року освітні заклади Ірпінської громади дали путівку у життя 543 випускникам. І день останнього дзвоника – це також свято вдячності вчителям і не лише.
Олександр, президент учнівського самоврядування Ірпінського ліцею інноваційних технологій:
«Хотів би подякувати навіть прибиральницям, які створювали затишок та красу у нашому ліцею, щоб нам було зручно навчатися».
Антоніна Довганич, мама випускниці Ірпінського ліцею інноваційних технологій»:
«Від імені батьків хочу подякувати усім вчителям за знання, за душу, яку вклали у наших дітей у цей нелегкий час під час війни. Ми вам щиро дякуємо, щиро вклоняємося. Вам наснаги, терпіння любові. Відпочиньте за це літо і до зустрічі 1 вересня».