В Ірпені визначили місця колективної пам’яті у честь загиблих героїв громади та щоб зберегти для наступних поколінь історію оборони міста від російських загарбників. На громадських слуханнях кожен охочий міг проголосувати за погодження таких місць.
Євгенія Антонюк, керівниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Ми ведемо цю роботу тому, що вона є необхідною і для родин наших полеглих військових, і для родин, які втратили своїх рідних цивільних. І для того, щоб нас могли у цивілізованому порядку відвідувати іноземні делегації, а також українські. Щоб могли бачити, які звірства тут вчинили російські окупанти».
Серед таких пам’ятних місць — Романівський міст, військовий сектор на кладовищі, блокпост «Караван-Гала, блок-пост «Жираф», цвинтар розстріляних автівок, Центральний будинок культури. У переліку меморіальних зон багато й інших локацій. З ними можна познайомитися за посиланням в описі до сюжету.
Євгенія Антонюк, керівниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Це місця, де вже або створені об’єкти, вони вже є відфіксовані. Або є пропозиції по створенню цих об’єктів. Або ми будемо шукати варіанти як меморіалізувати певні місця».
Одна із ідей прозвучала від матері загиблого героя — Ліни Українець.
Ліна Українець, мати загиблого героя Дмитра Українця:
«Моя ідея – посадити сад. Щоб пам’ять була жива. Щоб люди підходили до кожного дерева, яке буде увіковічувати пам’ять одного з тих хлопців, які захищали Ірпінь».
Ольга Малюк, мати загиблого героя Сергія Малюка:
«Це те, що виросте. Те, що буде завжди живим. Будемо поливати і будемо пам’ятати».
Учасники громадських слухань проголосували також за принципи, розроблені Українським інститутом національної пам’яті, на яких має грунтуватися меморіалізація. Всього їх десять. Найперше правило – залучити якомога більше людей до створення меморіального простору.
Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті:
«Коли такий простір, меморіальна практика, чи меморіальний об’єкт створюється спільно, відчувається причетність громадян до його створення. І відповідно, більшість людей вважає цей простір, цю практику своєю, причетною до себе. Люди більше нею дорожать»
Голова Інституту національної пам’яті Антон Дробович також зазначив, що Ірпінська громада першою в Україні напрацьовує досвід збереження колективної пам’яті про теперішню війну.
Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті:
«Ірпінська громада є безперечним лідером щодо меморіалізації війни. Інші громади будуть йти по ваших стопах. Вся країна буде вчитися на ваших напрацюваннях».