Він дивиться з портрета усміхненими, добрими очима. Олександр Стасевіч. Народився у Бресті, загинув на Харківщині, захищаючи Україну. Білорус, який у 2015 одружився з українкою і переїхав до України. Він не мав обов’язку йти на війну. Але мав покликання захищати країну, яку любив, як любив свою дружину і двійко їхніх дітей.
Олександра, дружина загиблого воїна Олександра Стасевіча:
«Свобода — для будь-якої людини свобода. Він вважав Україну своїм домом, домом його дітей, майбутнім домом його онуків. Тому він воював за себе, за своїх дітей, за ту країну, яка стала йому батьківщиною за цей час».
Дмитро Апанасович. Був бійцем білоруської роти на основі якої сформувався батальйон імені Кастуся Калиновського. Дмитро загинув, захищаючи Ірпінь. А це – друг Дмитра — Павло Горбач. Теж білорус. Він разом із Дмитром відвойовував Ірпінь. А потім боронив Україну на різних напрямках фронту у складі білоруського батальйону. Загинув у жовтні 2023.
Олена, дружина загиблого воїна Павла Горбача:
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, мій чоловік Павло Горбач подзвонив своєму другові Дмитру Опанасевичу і сказав: ти бачив, що з нашої території в Україну пішли російські війська. І разом вони прийняли рішення відразу вирушати в Україну. Їх турбував ще той факт, що в Україні також проживають і білоруси».
Таких відважних білорусів, які полягли у боротьбі з росією, захищаючи волю і свободу України, – багато. В Ірпінському історико-краєзнавчому музеї відкрилася фотовиставка, присвячена загиблим білоруським добровольцям.
Віталій Коваленко, заступник начальниці відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Починаючи з 2014 року вони воювали на нашій території проти нашого найзапеклішого ворога. І сьогодні виставка має символічну назву: «З Україною в серці». У їхньому серці вона буде жити навіки».
Фотовиставку ініціював керівник благодійного фонду «Вільна Білорусь» Олексій Францкевіч. Проєкт започаткували разом із родичами загиблих воїнів, аби вшанувати памʼять героїв, які загинули в боротьбі проти російської агресії.
Олексій Францкевіч, керівник БФ «Вільна Білорусь»:
«Білоруси — це друга нація за кількістю після українців, які зараз воюють у лавах ЗСУ. На сьогоднішній день нам відомо прізвища більше 60 білорусів, які віддали тут своє життя у боротьбі з російськими окупантами. Ми робимо все, щоб зібрати інформацію про усіх загиблих героїв, щоб увіковічити і їхніми іменами у вільній і незалежній Білорусі називалися вулиці і площі».
На цій виставці представлені далеко не всі портрети загиблих білоруських воїнів. Бо багато їхніх родичів і близьких проживають у Білорусі. З метою їхньої безпеки імена героїв не розголошуються. Але вже зараз у честь багатьох з них названі вулиці українських міст. Наприклад, у Бучі є вулиця імені Іллі Хренова. Ім’я Євгена Логінова носить вулиця в Миколаєві. Олексія Скобля увіковічили у Хмельницькому. Іменем Івана Марчука назвали вулицю в Конотопі.
Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Хлопці, які тут на портретах, уже не з нами. Але кожен їхній вчинок і подвиг доводить нам, що білоруси нам брати-0045+Справжні білоруси, у серці яких живе не тільки Україна, але й та справжня Білорусь, яка ще обов’язково у вас буде».