Цього дня небо плакало разом з ірпінцями.
Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Сьогодні ми висаджуємо дерева. Дерева у памʼять про ваших рідних, близьких, про наших мешканців, про дорогих нам усім людей, чиє життя обірвала війна. Хтось був зі зброєю в руках, а хтось просто мирною людиною, яка жила, мріяла і творила».
Щоб вшанувати тих, кого забрала війна, в Ірпеністартував меморіально-екологічний проєкт «Дерева пам’яті».
Лариса Іващенко висадила дерево на честь свого чоловіка Андрія Воробйова. Він служив у складі 115-ї окремої механізованої бригади й загинув у 52 роки під час виконання бойового завдання.
Лариса Іващенко, дружина загиблого захисника Андрія Воробйова:
«Він загинув геройськи при виконанні завдання у Харківській області. Був і по двадцять днів на завданнях, і вертався. А це каже: «Кохана, я на одну ніч на завдання, завтра тобі напишу. І не прийшов».
Своє дерево у парку «Покровський» посадила і родина Ігоря Сухих — захисника, який до останнього боронив Ірпінь. Для його матері цей парк особливий. Тут колись гуляли всією родиною. Тепер сюди приходитимуть із онуками, щоб згадати сина.
Ірина Сухих, мама загиблого захисника Ігоря Сухих:
«Ми садили горобину. Взагалі він любив фруктові дерева. І от навіть перед початком війни, коли ми робили в себе вдома висадку дерев, то він садив абрикосу. Він більше любив фруктові дерева. Це буде горобина, будуть тепер пташки прилітати».
А в парку «Письменників» тепер є дерево пам’яті Володимира МинзарЯ.
Його дружина Ольга каже: навіть у стовбурі живе душа.
Ольга, дружина загиблого захисника Володимира Минзара:
«Мій чоловік похований на Полтавщині. Але мені важливо прийти сюди у парк, навіть просто обійняти дерево. Адже воно теж має свою душу, тримає свою памʼять».
У парку «Покровському» цього дня висадили 22 дерева. У парку «Письменників» — ще 10. Загалом у межах ініціативи «Дерева пам’яті» планують висадити 70 дерев на чотирьох локаціях.
Софія Мартинюк, очільниця сектору меморіалізації відділу культури ІМР:
«На кожному дереві буде розміщений такий медальйон. У полеглих військових це такий символічний, ніби військовий жетончик. А в цивільних це такий листочок. Також на них написані поетичні рядки, які нам написав Віктор Кравцов, це письменник, який походить військову службу, захищає. І розміщений кюар код на «Книгу памʼяті»».
Родини самі обирали дерево: липу, горобину, сливу чи клен.
Такі саджанці надала громадська організація «Український екологічний клуб «Зелена Хвиля».
Наталія Василенко, менеджерка з комунікацій ГО «Український екологічний клуб «Зелена хвиля»:
«Для нас дуже важливо вшанувати памʼятьусіх, хто загинув. Ми хочемо, щоб завдяки деревам, памʼять про них жила».
Організатори кажуть: заявок на участь у проєктідуже багато.
Тому «Дерева пам’яті» висаджуватимуть і надалі.
Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Ці всі дерева були розподілені по заявкам родин. Залишається ще потреба. І ми будемо проводити такі акції тоді, коли висаджуються дерева. Це восени і навесні. Навесні скоріш за все будемо робити це у межах заходів до дня визволення Ірпеня. Це якраз та пора, коли вже можна починати саджати дерева. Тому будемо планувати наступне таке висадження орієнтовно кінець березня- початок квітня. Якщо будуть дозволяти погодні умови. Наступний збір заявок розпочнемо після Нового року».