Це — парк Мужеловський в Ірпені. Зелена зона на 4 га, де зберіглося понад 600 дерев. Цієї неділі тут було гаряче. Але не від шашликів на природі. А від палкого обговорення. Говорили про майбутнє цієї зеленої зони.
Анастасія Палій, співзасновниця і керівниця Офісу міських реформ:
«У нас таке насправді, неймовірно позитивне враження, тому що не у всіх громадах, не у всіх містах настільки не байдуже, що відбувається в місті, що буде. І тому це дуже приємно, дуже надихаюче».
Анастасія Палій — співзасновниця Офісу міського розвитку. Ця організація разом з ООН-Хабітат уже не перший місяць працює в Ірпені. Раніше разом зі спеціалістами та ірпінцями вони розробили мережу публічних просторів Ірпеня. Тепер працюють над пілотним проєктом — лісопарком Мужеловський.
Головна ідея — залишити це місце максимально природнім без асфальту чи будь-якого твердого покриття.
Анастасія Палій, співзасновниця і керівниця Офісу міських реформ:
«Сьогодні якраз наша задача обговорити з вами, що тут може з’явитися мінімально. Де там можуть бути ці ґрунтові доріжки, де важливо, щоб вони з’явилися, чи важливо, щоб тут з’явилися якісь зони для дітей, чи їх тут взагалі не має бути, чи має бути, наприклад, на вхідній групі туалет, чи немає його бути. Тому наша задача обговорити, які є можливості. Чи можливо тут взагалі щось робити, чи ні».
Багато хто з людей був проти будь-якого проєкту, проти будь-якого втручання у парк. Головне побоювання людей — можлива забудова зеленої зони або території біля неї.
Однак на противагу пролунала й інша думка. Щоб уберегти зелену зону від будь-якого посягання, у громади вже має бути готовий проєкт
Наталія Василенко, громадська активістка:
«Коли ми маємо ідею, яка нас влаштовує, ми про неї говоримо, ми її відстоюємо, що вона така. Якщо такої ідеї нема, з нами так само, як і з Незнайкою, з Центральним, не радившись, роблять бетон, газони. Тому ми повинні мати свою альтернативу, як нас влаштовує. Базово: я бачу, що вона така, як нас влаштовує, бо тут дерева і газонів нема, і асфальту немає».
Частина людей залишилася при своєму, інші взялися обговорювати запропоновані ідеї фахівців.
Наприклад, говорили про зону споглядання. Щоб у парку залишити недоторканим місце, де ростуть червонокнижні конвалії. А біля нього зробити доріжку на підвищенні для споглядання, а не втручання у природу.
Фахівці зазначають: ще будуть думати, що робити з цією зоною. Оскільки завдяки місцевим визначили ще декілька локацій з конваліями, а також зони з малиною, аличою та іншими рослинами. І таких нюансів виявилося багато.
Олена Мельник, архітекторка, урбандизайнерка Офісу міського розвитку:
«Ми забрали дитячий майданчик, про запит на який чули перед тим, чи ми додали спортивну зону: такі легкі якісь там турніки, тенісні столи, зрозуміємо згодом, як ця зона може бути наповнена. Але, наприклад, перемістили її в іншу локацію, і так само сталося з зоною для собак. Власники собак сказали, що ця зона вона не працює там на початку парку, бо там дорога і автомобілі. А навпаки треба перенести в ту зону, де вони зараз відпускають собак, це буде працювати краще».
Окремо сперечалися щодо статусу цієї зелена зона. Бо у парку містоже щось робити, а в заказнику — ні. Тут ситуацію прояснює депутатка Ірпінської міськради Михайлина Скорик-Шкарівська.
Михайлина Скорик-Шкарівська, депутатка Ірпінської міської ради:
«По документах проходить як парк. Заказник обласного значення — це Криничка. Це 2 га трохи нижче. Там статус заказника і це земля державної власності й там статус заказник обласного значення, тобто тою землею розпоряджається обласна рада на рівні Київської області, не на рівні міста. Але оця вся територія з гори Кринички вона дійсно дуже важлива. На жаль, берези вже активно вмирають, їх тут майже не залишилося, почали трошки вмирати сосни, деякі дуби були пошкоджені під час бойових дій».
У межах майбутнього проєкту парку розглядають можливість досадити ще дерев. А також врахувати ще ряд нюансів, зокрема принципи інклюзії.
Анастасія Палій, співзасновниця і керівниця Офісу міських реформ:
«Зараз мають бути всі публічні простори інклюзивні, тобто це можливість проїхати на візку, проїхати мамі з коляскою, умовно не спотикатися, тобто і мати оцю правильну ширину доріжку. Це можливо зробити з трамбованого ґрунту. Можливо зробити з м’якого покриття. Але тобі комфортно переміщуватися».
Вислухавши усі претензії та пропозиції від мешканці, команда фахівці до кінця вересня працюватиме над новим проєктом, далі буде другий раунд обговорень. Після нього представлять вже готовий проєкт.
Анастасія Палій, співзасновниця і керівниця Офісу міських реформ:
«Ми працюємо над стадією ескізного, тобто детального проєкту, що це може бути, до кінця жовтня. І далі й у людей, і в міської адміністрації є однаковий документ, де є планування, картинки, візуалізації, підходи. І далі після цього міська адміністрація може шукати на це кошти в іноземних фондах, щоб саме цей проєкт було втілено».
Якщо ви теж хочете долучитися до обговорення майбутнього парку Мужеловський в Ірпені, слідкуйте за сторінками Ірпінської міської ради та Офісу міського розвитку у соцмережах. Там публікуватимуть анонси наступних зустрічей.