У хаті пахне свіжими пиріжками й домашнім затишком. У кріслі тихо дрімає кіт Тимофій. На підвіконні підростає розсада перців, а полички рясніють кімнатними фіалками. З усього видно, тут мешкає дбайлива господиня.
Катерина Володько, мешканка Коцюбинського:
«Тут у мене народилося двоє діток — Володько Тетяна Володимирівна і Володько Анна Володимирівна. Тут у мене народилося двоє онуків».
Катерина Степанівна Володько понад 20 років працювала швачкою на підприємстві «Теплозвукоізоляція» у Коцюбинському. Там трудився і її чоловік. Підприємство й надало сім’ї житлове приміщення ось у цьому старенькому бараці на вулиці Жовтнева, теперішня Бакала, 58 .
Анна, донька Катерини Володько:
«Отут стояло одне ліжко, отут стояв письмовий стіл, а отут стояло друге ліжко. Отут спала я, а отут спала моя сестра. На тому столі ми робили уроки. Тут, у цій кімнаті, ми прожили до 2000 року».
Особливих умов тоді не було — ні туалету в хаті, ні душу. З часом у кімнатах зробили ремонт, облаштували санвузол, душ. Відреставрували й фасад, за яким — сімейне гніздечко. Зараз тут проживають три покоління родини Володько: мама Катерина, її донька з чоловіком та їхні діти.
Родина живе дружно, але спокою не має. Єдине житло цієї великої сім’ї намагаються відібрати.
Катерина Володько, мешканка Коцюбинського:
«У мене дочка народила дівчинку, мою внучку. Це зараз їй 12 років. І вони нас покликали тоді перший раз і сказали: «Ми притягнемо трактори, все завантажимо і знесемо це все». Я кажу: «На якій підставі? Ви мене сюди заселяли? Я ж тут стільки років живу, це ж не те, що тільки приїхала. Ми із 80-го року. Я вже 46 років тут».
Хто ж і чому хоче позбавити родину сімейного житла?
«Це безпосередньо Феркалюк Алла, яка у 2017 році викупила земельну ділянку і частину заводу «Теплоізоляція», що перебував у стані банкрутства, і оформила право власності на 14 об’єктів, які знаходяться на цій земельній ділянці. Однак, при купівлі вона не врахувала, що саме входить в предмет купівлі-продажу».
Ба більше: у ході засідань з’ясувалося, що барак перебував у державному фонді майна і взагалі не входив до статутного капіталу підприємства. А отже, не міг бути проданий.
Олена Погонець, юристка:
«Ця родина щодня живе як на пороховій бочці. Коли ми спробували оглянути приміщення бараку, був спротив з боку Феркалюк — дуже агресивний, емоційний».
Зараз барак — у комунальній власності Коцюбинської громади. Але й це не зупиняє зазіхачів на чуже житло. Вони продовжують тероризувати родину, виснажують судовими тяганинами, подаються аж до Верховного Суду.
Олена Погонець, юристка:
«У них звучала фраза: «Ми заплатимо будь-які гроші, але Верховний Суд виграємо».
На захист родини Володько став Коцюбинський селищний голова Сергій Даніш.
Сергій Даніш, Коцюбинський селищний голова:
«Вивчили документацію і почали працювати над тим, щоб у законному руслі людей не виганяли, а залишили в будинку, який вони реконструювали, поремонтували, де вони прописані, виросли, народили дітей, уже й онуків мають. Юристи працюють у судах. Суди виносять позитивні рішення, за законом. Я не знаю, на що сподівається інша сторона. Вірю, що справедливість буде на боці закону і людей».