— У мене чоловік отримав орден за мужність. Підказали, що можна якусь надбавку до пенсії для дітей по втраті годувальника.
— По субсидію прийшла.
— Оформлення пільг. Чоловік військовослужбовець. І хочу отримати інформацію, які документи підготувати.
Це відділ пенсійного фонду в Ірпені. Як бачимо, сюди приходять не лише за оформленням пенсії.
Лариса Щерев’янчук, начальниця ВОг №7 ГУ ПФУ у м. Ірпінь:
«Якщо взяти загалом за день, то до нас приходить більше 150 людей, і послуг ми надаємо до 200».
У День соціального працівника ми хочемо познайомити вас із людьми, імен яких ми, зазвичай, і не запам’ятовуємо. Та саме вони щодня вирішують сотні питань для сотень відвідувачів. Вони багато чого знають про нас, але ми зовсім нічого не знаємо про них. Тому знайомтеся, це — Любов Гордієнко. Можна сказати – людина кількох епох.
Любов Гордієнко, головна спеціалістка ВОГ №7 ГУ ПФУ у м. Ірпінь:
«У нас були калькулятори, які працювали від розетки, а перед цим рахували на рахівницях».
Уявляєте? Вона нараховувала пенсії ще на калькуляторі! І каже, це було легко й просто.
Любов Гордієнко, головна спеціалістка ВОГ №7 ГУ ПФУ у м. Ірпінь:
«Це було все дуже просто — 15 хвилин».
Але ж не думайте, що за 15 хвилин люди отримували пенсію. Ще місяці йшли на технічну роботу з документами, тоді як зараз цей процес комп’ютеризований.
А коли ви подаєте документи ось до цієї спеціалістки, то навіть не підозрюєте, яка творча людина з вами працює. Подивіться, які картини малює Наталія Овчаренко в позаробочий час. Творить олією, акрілом і аквареллю. Її роботи вже побували на багатьох виставках. І це попри те, що Наталя опановувала різні техніки малювання самотужки.
Наталія Овчаренко, головна спеціалістка ВОГ №7 ГУ ПФУ у м. Ірпінь:
«Просто взяла і почала малювати. Я не вчилася. Навіть якісь курси онлайн я не закінчувала».
А для Анни Опанасенко пенсійний фонд став на деякий час її рідним домом. Квартира дівчини на вулиці Шевченка номер 4 була знищена. І Анна разом зі своїм татом пішла до себе на роботу.
Анна Опанасенко головна спеціалістка ВОГ №7 ГУ ПФУ у м. Ірпінь:
«Ми були тут десь місяць. Потім рідна сестра приїхала, бо вона виїжджала до родичів чоловіка і коли вона приїхала, ми вже до неї переїхали. Коли проходила повз свій будинок і квартиру, дивилась, то було сумно. Плакала. Заходили але не відновили ще поки. Ще чекаємо».
Коли ви сідаєте біля столика Олени Якименко, то навіть не здогадуєтеся, що їй довелося двічі розпочинати життя з чистого листка. Вона двічі тікала від війни. Перший раз із рідної Донеччини а вдруге – з Ірпеня. Проте саме тут, в Ірпені і розпочалося її нове життя. Із фахівця відділу якості в компанії «ДонбасЕнерго» Олена перекваліфікувалася у фахівця пенсійного фонду.
Олена Якименко, головна спеціалістка ВОГ №7 ГУ ПФУ у м. Ірпінь:
«Я завжди чомусь вчуся. І мені це подобається. Головне результат. І якщо цей результат добрий, тебе це ще більше підтримує і показує, що ти на вірному шляху.
Ірпінський відділ пенсійного фонду дружно прийняв у свій колектив і Ірину Сердечну з окупованого Енергодару. Ірина переконана, що мало добре знати законодавство. Тут треба бути ще й добрим психологом, у першу чергу, для самих себе.
Ірина Сердечна, головна спеціалістка ВОГ №7 ГУ ПФУ у м. Ірпінь:
«Бувають такі люди, які спочатку приходять розгнівані і стукають кулаком по столу, а потім ще й подяку напишуть».
— А що треба зробити, щоб людина перетворилася з розгніваної на вдячну? — З уважністю поставитися до їхніх питань, вирішити проблему. Тому що вони приходять із своїми уявленнями, як ми маємо працювати.
Оксана Пятоволенко, головна спеціалістка ВОГ №7 ГУ ПФУ у м. Ірпінь:
«Законодавство можна вивчити будь-яке, а спілкування з людьми, це, мабуть, найважче у нашій праці».
Оксана Пятоволенко прийшла у пенсійний фонд з банківської сфери. Працює тут вже 15 років. Вона завжди намагається знаходити правильні рішення навіть у найскладніших ситуаціях. А щоб таких ситуацій було менше, радить контролювати своє пенсійне питання змолоду
Оксана Пятоволенко, головна спеціалістка ВОГ №7 ГУ ПФУ у м. Ірпінь:
«На порталі пенсійного фонду — в особистому кабінеті. Кожна людина меже подивитися свій стаж, свою заробітну плату. Ти будеш розуміти, скільки у тебе стажу, скільки необхідно напрацювати. Бувають випадки. Коли роботодавець не робить цих відрахувань. А людина не знає про це.
Те, що з людьми праця важка, погодяться усі, хто працював з людьми тривалий час. Але ж ви можете сказати, у службовців робота така. За це вони зарплату отримують. Отут, мабуть, варто зазначити, що пенсійники — це вам не судді і не прокурори.
Лариса Дерев’янчук, начальниця ВОГ №7 ГУ ПФУ у м. Ірпінь:
«У нас посадові оклади ранги і вислуга за стаж державної служби. Але ці міфи, де говорять що у держслужбовців великі заробітні плати, вони зовсім не справджуються, і великі пенсії — це зовсім не так».
Начальниця відділу пенсійного обслуговування Лариса Дерев’янчук каже, їй дуже пощастило очолювати колектив суперпрофесіоналів, які свою роботу люблять, так само як і вона. Проте є одна причина, коли Лариса Дерев’янчук може вмить кинути все і не займатися відвідувачами. І ця причина — її син, який зараз захищає батьківщину.
Лариса Дерев’янчук, начальниця ВОГ №7 ГУ ПФУ у м. Ірпінь:
«Яка би зайнята не була, чим би я не займалась, але коли телефонує мій син – це святе. Я все залишаю і з ним одну-дві хвилини… Це моя гордість – це надія. І хочу, щоби кожна мама дочекалася свого сина з війни, кожна дружина – свого чоловіка, а кожна дитина – свого батька».
Ось такі вони — люди, які працюють у пенсійному відділі в Ірпені. Тож, давайте побажаємо їм добра, ще більше терпіння до нетерплячих відвідувачів і взаємної любові.