Це — меморіал героям Другої світової війни у центрі Ірпеня. До кінця 2026 року його мають демонтувати. Цього вимагає українське законодавство про декомунізацію та деколонізацію. Публічний простір має бути очищений від радянської символіки та російськомовних написів.
Але цей меморіал — не лише пам’ятник. Під ним поховані оборонці Ірпеня часів Другої світової війни. Більшість із них — без імен. У цю суботу ірпінців запрошують на громадські слухання, щоб вирішити долю цієї братської могили.
Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Хотілося б, щоб громада з розумінням віднеслася і прийшла на ці громадські слухання, бо вони є дуже важливими в контексті пам’яті. Власне, в контексті навіть тієї війни, яку ведемо ми сьогодні. Такі речі є дуже важливими, тому що їх варто переосмислювати, адже кожен воїн має мати ім’я, кожен воїн має бути похований на кладовищі, в спеціальних меморіальних секторах, зі спеціальними ознаками шанування».
У громади є вибір: залишити поховання на місці та створити над ними новий меморіал без радянської символіки. Або ж провести ексгумацію, перепоховати воїнів на кладовищі та вирішити, як облаштувати простір у центрі Ірпеня.
Тут варто зазначити, лише через ексгумацію тіл, їх дослідження та перепоховання Ірпінь зможе отримати цілісну картину своєї історії. Адже практика показує: те, що збереглося в радянських документах, не завжди є правдивим.
Софія Мартинюк, керівниця сектору з питань меморіалізації ІМР:
«При ексгумації, при дослідженні подібних братських могил, часто написи на плитах не відповідають дійсності. Інколи взагалі братські могили виявляються порожніми».
Робота по збереженню пам’яті Ірпеня у Другій світовій війні ведеться вже зараз. Справа в тому, що у братській могилі поховані невідомі герої, які звільняли місто. А на пам’ятнику викарбувані імена зовсім інших людей — ірпінців, що загинули, воюючи у Другій світовій. Зараз відділ культури працює над тим, щоб відновити їхні дані.
Софія Мартинюк, керівниця сектору з питань меморіалізації ІМР:
«Ми зараз бачимо, що тут є прізвище та ініціали, але немає імен повністю. І виникають складнощі перекладу, тому що у нас, на жаль, не збереглися в архівах, принаймні, поки що ми не змогли знайти повний, перелік цих імен. Коли перекласти прізвище ще теоретично ми можемо, то з ініціалами виникають проблеми, тому що, умовно кажучи, «А.» може означати Андрєй, Александр, Алексій чи якесь інше ім’я. Тому, насправді, подальша робота передбачає, напевно, ще більш ґрунтовне дослідження і пошук повних списків».
Але головне — в Ірпені впевнені: місто мусить зберегти цю пам’ять.
Софія Мартинюк, керівниця сектору з питань меморіалізації ІМР:
«Ми не маємо права віддавати перемогу в Другій світовій війні повністю росії, тому що це були наші мешканці, ми виборювали свою свободу, ми боролись проти нацизму».
А ось, як саме зберегти пам’ять, ірпінців запрошують вирішити разом. До громадських слухань долучаться експерти, а також гості з Вінниці, які вже мають подібний досвід.
Слухання відбудуться 21 лютого, у суботу, об 11.00 в приміщенні Ірпінської міської ради. Реєстрація розпочнеться о 10:30.
Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Закликаємо громаду прийти і взяти активну участь. Тому що нам, насправді, дуже важливо, по-перше, діалог з громадою, а по-друге, бачення, власне, від звичайних мешканців, як вони хотіли би бачити це місце».