Вероніка Стаценко, журналістка:
«Щоранку рівно о 9-й годині по всій Україні настає хвилина тиші. У цей момент ми вшановуємо тих, хто віддав життя за нашу свободу. Подивімося, як ірпінці зупиняються, щоб віддати шану Героям».
На центральній площі Ірпеня більшість людей зупиняється. Тут щодня з гучномовця лунає заклик вшанувати загиблих захисників і захисниць.
Олександра, мешканка Ірпеня:
«Сьогодні тут зустріла хвилину мовчання. Якщо я чую, то звичайно. — А ви помічали, які інші люди зупиняються? -Так. От сьогодні я звернула увагу, що мало хто пробігає. Можливо, хтось поспішає. Але мало хто».
Настя, мешканка Ірпеня:
«Багато молоді зупиняється».
Багато молодих людей зупиняються не лише на вулицях. В Ірпінському ліцеї інноваційних технологій теж щодня оголошують хвилину мовчання. І цим там не обмежуються.
Марія Гостін, директорка Ірпінського ліцею інноваційних технологій:
«Ще ми маємо таку ідею, що ми будемо розказувати дітям, хто саме стоїть за цими портретами загиблих. Хоча б із нашого регіону. Адже хвилина мовчання це дуже загально — про всіх героїв. Але за ними стоять ті, в кого було якесь своє життя, свої хобі, хто щось любив у школі. Тому я б хотіла, щоб діти чітко знали за кого в цю хвилину вони мовчать».
Вшанування захисників і захисниць — це не лише справа шкіл. В Ірпінському центрі надання адміністративних послуг щодня також замовкають на одну хвилину.
Руслана Лавренюк, начальниця Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ірпінської міської ради:
«Долучаються відвідувачі. Дивляться на наших співробітників, і також обовʼязково піднімаються і віддають шану».
У міській «первинці» хвилина мовчання стала традицією ще з 2022 року. Сигнал з’являється на екранах, після чого всі працівники виходять у коридор, щоб разом віддати шану героям України.
Андрій Левківський, директор КНП «Ірпінський центр первинної медико-санітарної допомоги», Заслужений лікар України:
«Таким чином вшановуємо всіх полеглих у цій війні. Також до нас приєднуються наші пацієнти. Вони з розумінням ставляться до того, що відбувається. Тому це наш обовʼязок».
У комерційних установах ситуація дещо інша.
У супермаркеті «Новус» на Центральній хвилину мовчання оголошують, а працівники зупиняються та схиляють голови.
Натомість на Центральному ринку хвилина мовчання – зовсім непомітна: торгівля триває, і жодних оголошень там немає.
Вероніка Стаценко, журналістка:
«Тож як бачимо, коли ірпінці чують оголошення про хвилину мовчання, здебільшого вони зупиняються. А коли ні, продовжують поспіхом іти по своїх справах».
Щоб залучити більше підприємців до загальнонаціонального вшанування Героїв, в Ірпені запустили інформаційну кампанію. Бізнесу вже розіслали рекомендації щодо проведення хвилини мовчання. А невдовзі лунатиме ще й звернення від родин загиблих Героїв — аби ці слова почули всі, хто працює в місті.
Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«На скільки я знаю, що електронні листи розіслали. Додатково від імені родин полеглих наших героїв та цивільних ми підготували. Найближчим часом опублікуємо звернення. Разом з ними ми пропрацювали ті слова, які б мали почути усі хто працює у нашому місці. У нас дуже багато соціально відповідального бізнесу, дуже багато людей долучаються. Хотілося б, щоб це і надалі була загальноміською практикою».
Та лише листів замало. Щоб хвилина мовчання справді стала загальноміською традицією, люди мають її чути.
Зараз у громаді встановлено 21 оповіщувач. Вони є в Ірпені, Діброві, Забуччі, Козинцях та Михайлівці-Рубежівці.
Віктор Боєправ, в.о. начальника КП «Муніципальна варта Ірпеня»:
«Всі оповіщувачі знаходяться на кожному комунальному підприємстві, яке є в місті Ірпінь. Це теплопостач, водоканал, благоустрій міста та жек. Вони всюди є. Зараз плануємо докупити ще оповіщувачів, щоб додати їх у кожен парк, щоб більше населення чуло хвилину мовчання. Якщо якісь підприємства готові долучитися до даної ініціативи, то ми завжди раді допомогти і підключимо їх у свою систему оповіщення».
Крім таких дій, в Ірпені планують перекривати рух однієї вулиці на хвилину.
Євгенія Антонюк, начальниця відділу культури, національностей та релігій ІМР:
«Ми зараз чекаємо наразі пропозицій від нашої поліції спільно з Муніципальною вартою Ірпеня. Попередньо пропозиції є. Я так розумію, що вони мусять відпрацювати цей момент. І будемо просити, щоб уже з першого жовтня така практика діяла в нашому місті. Власне у день захисників і захисниць започаткувати такий ритуал у нашому місті».
Вероніка Стаценко, журналістка:
«Із початку російсько-української війни загинуло понад 200 ірпінських захисників і захисниць. Їхні імена назавжди залишаться у пам’яті містян».
Лідія Олексієнко, мешканка Ірпеня:
«Бо якби не наші воїни, ми б взагалі не жили. Нас витягували хлопці. Ми тут у підвалі були, нас 5 березня витягували звідтіля, щоб якось зберегти життя».