До редакції СтопКору з-за кордону звернувся релокований підприємець Андрій Балабаєв із заявою про можливі шахрайські дії з боку фізичної особи-підприємця з Ірпеня Черкаса В.В. Йдеться про обставини, що можуть містити ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство).
За даними аналітичної системи YouControl, ФОП Черкас В.В. здійснює діяльність у сфері виробництва меблів. Зокрема, його бізнес відомий під назвою Wood Project.
За словами заявника, у вересні 2024 року між ним, який діяв в інтересах німецької компанії Rhein-Sani GmbH, та підприємцем було досягнуто домовленості про виготовлення та постачання меблевих виробів.
Відповідно до інвойсу від 27 вересня 2024 року на суму 11 300 євро, замовник здійснив передоплату в розмірі 8 300 євро.
Балабаєв стверджує, що після отримання коштів підприємець не виконав зобов’язання: товар не був поставлений, а виконання робіт, за його словами, лише імітувалося – шляхом надсилання замальовок, фото та повідомлень про нібито проведені заміри. Згодом строки виготовлення неодноразово переносилися, після чого зв’язок із виконавцем припинився.
На підтвердження своїх слів заявник надав редакції копії документів і скриншоти листування. Серед них – банківська квитанція Rhein-Sani GmbH від 27 вересня 2024 року про переказ 8 300 євро на рахунок ФОПа, а також інвойс, виписаний Черкасом, на виготовлення 64 стільниць із масиву європейського горіха та ще одного виробу.
Як стверджує Балабаєв, його родина – не єдина, що могла постраждати від дій підприємця. За його даними, існують й інші замовники, які зіткнулися з аналогічною ситуацією. В інстаграмі навіть створена окрема сторінка – куди підприємці пишуть про свій досвід. Зокрема, ще один заявник, Сергій Іванов, повідомив про втрату близько 160 тисяч гривень за меблі, які, за його словами, так і не були виготовлені.
Дружина заявника Юлія Балабаєва зазначає, що таких випадків може бути значно більше, а суми збитків – більшими. За її словами, ситуація має і репутаційні наслідки: іноземні замовники, які намагалися працювати з українськими виробниками та підтримувати економіку країни, зіштовхуються з ризиками втрати довіри.
Редакція СтопКору звернулася із відповідними запитами до Національної поліції України, Головного управління Нацполіції в Київській області та Бюро економічної безпеки. У зверненнях журналісти просять надати правову оцінку викладеним фактам та повідомити про можливі процесуальні рішення.
ОНОВЛЕНО. 6 травня на адресу редакції надійшла заява-спростування від ФОП Черкаса В.В.
Відповідно до вимог статті 69 Закону України “Про медіа”, а також з метою дотримання стандартів журналістської етики та принципу балансу думок, редакція наводить позицію підприємця.
ФОП Черкас заперечує припущення про шахрайські дії та наводить такі аргументи:
По-перше, щодо замовлення Rhein-Sani GmbH підприємець стверджує, що станом на дату публікації (23.04.2026) компанія не надсилала жодного офіційного письмового запиту про повернення коштів, а отже підстав говорити про невиконання зобов’язань не було. Перший офіційний запит від Rhein-Sani GmbH надійшов лише 03.05.2026 року, і того ж дня підприємець підтвердив намір повернути кошти у повному обсязі протягом 14 робочих днів.
По-друге, щодо іншого заявника — Сергія Іванова — Черкас зазначає, що вказана у публікації сума збитків у розмірі 160 000 грн є недостовірною. За його словами, платіж у розмірі 80 000 грн було здійснено іншою особою — Савіною М.С., а частину замовлення фактично виконано та доставлено. Підприємець також повідомляє, що вже повернув Савіній М.С. 30 000 грн, що підтверджується платіжними квитанціями.
По-третє, підприємець зазначає, що редакція нібито не зверталась до нього за коментарем до публікації (редакція телефонувала Черкасу, має відповідний аудіозапис і навела його коментар у матеріалі – ред.), не забезпечила баланс думок і не перевірила фактичні обставини, що, на його думку, суперечить базовим стандартам журналістської діяльності.
Окрім того, Черкас В.В. заявляє про порушення його права на зображення (стаття 307 Цивільного кодексу України) та Закону України “Про захист персональних даних” — зокрема, у публікації було розміщено рахунок із його реєстраційним номером платника податків, адресою та банківськими реквізитами без його згоди.
Підприємець також повідомляє про негативні наслідки публікації: зокрема, Instagram-акаунт woodproject.ua з аудиторією понад 5 000 підписників було заблоковано після появи матеріалу.
Нижче наводимо текст заяви-спростування повністю.
Джерело: https://www.stopcor.org/ukr/section-suspilstvo/news-brav-peredoplatu-i-znikav-stopkor-zvernuvsya-do-pravoohorontsiv-schodo-fopa-z-irpenya-yakij-mig-oshukati-inozemnih-zamovnikiv-23-04-2026.html